Грай, щоб жити. Грай, щоб розвиватися.

Які у нас дитячі майданчики? Чи зручно там дітям? Чи розвивають вони наших дітей?

В 1583 році був створений перший дитячий парк «Бакен» у Данії. А в 1859 році у парку Манчестера в Англії відкрився перший ігровий майданчик просто неба. Потім в 1887 р. відкривається майданчик в Сан-Франциско (США), в 1897 році — в Японії, згодом — в інших країнах. На українських землях стихійні дитячі майданчики влаштовувались при ярмарках минулих століть. Архітектори та дизайнери світу щороку шукають нові рішення щодо організації та дизайну дитячих ігрових просторів. Право дітей на гру прирівняне до права дітей на медичне обслуговування та освіту в Конвенції ООН про права дитини.


На жаль більшість майданчиків, які встановлені в сучасних парках, дворах, зонах відпочинку — це або радянська спадщина, або типові споруди, встановлені ЖЕКом чи забудовником. Останнім часом у дворах почали з’являться яскраві майданчики. Але після спекотного літа, дощової осені та морозної зими вони втрачають свою привабливість: деревина розсипається, пластик усихає та лущиться, залізні опори ржавіють.

Чим регламентується якість дитячих майданчиків?

Правила, які регламентують якість дитячих майданчиків доволі «рамкові» і той, хто відповідальний за встановлення, трактує їх на свій розсуд. Вимоги до дитячих ігрових зон та зон відпочинку прописані в Державних будівельних нормах (ДБН) та в наказі Міністерства надзвичайних ситуацій «Про затвердження Правил будови та безпечної експлуатації атракціонної техніки» (датований ще 2006 роком). При цьому в Україні немає служби, яка б контролювала дотримання цих норм та правил. Як наслідок, ми бачимо гірки з різними кутами спуску, покриття, яке не відповідає нормам та інші недоліки.

Хто має проєктувати дитячі майданчики?

На це питання є тільки одна відповідь. Дитячі майданчики мають проєктувати діти. Дорослі не повинні вирішувати за дітей який майданчик повинен стояти у дворі чи в парку, на шкільному майданчику чи в садочку. Дитяче розуміння щастя істотно відрізняється від того, як його бачать дорослі. Діти хочуть самостійно гуляти та грати, вибирати, з ким і де це робити, спілкуватися з природою, бути повноцінними учасниками суспільного життя. Діти потребують вільної гри та спілкування. Через гру дитина вчиться жити, вчиться бути самостійним, здатним приймати правильні рішення, домагатися свого, ризикувати, вигравати та програвати, падати, забивається, спілкуватися, розуміти як влаштований світ. Потрібно залучати дітей різного віку до проєктування майданчиків. Це можливо за допомогою проведення семінарів, воркшопів, ігрових методик. Які дитячі майданчики можна вважати гарними? Це ті майданчики, які не просто "займають" дітей, а дають дітям можливість включити фантазію при виборі сценарію гри, перевірити себе на міцність, пізнати навколишній світ. При цьому дитячі майданчики повинні бути в міру насиченими, красивими, безпечними.

Чи можна змінити ситуацію?

Є декілька варіантів розв'язання цього питання.

  • Мешканці самостійно фінансують дитячий майданчик, а ЖЕК чи ОСББ бере його на баланс для подальшого обслуговування.
  • Подати проєкт майданчика на конкурс Громадського бюджету міста.
  • Шукати спонсора, який готовий долучитися до соціально відповідального проєкту.
  • Подати проєкти до міжнародних донорів.
  • Звернутися до свого місцевого депутата з прохання посприяти встановленню нового або модернізації вже наявного майданчика.

Головне, щоб це була ініціатива не однієї людини, а усіх мешканців. Тільки об’єднавшись можна звернути гори та встановити у себе у дворі ідеальний майданчик. Адже без ініціативи містян комунальники й надалі будуть встановлювати дешеві типові конструкції «для галочки».

Запрошуємо до обговорення цієї проблеми на сторінку НОВЕ МІСТО у фейсбук

Зворотній дзвінок

Оставьте свою заявку и мы Вам перезвоним!